Історія бібліотеки

"Бібліотеки - це свобода.
Свобода читати, свобода спілкуватися...
Якщо ви не цінуєте бібліотеки,
значить, ви не цінуєте інформацію, культуру та мудрість"

Ніл Гейман

 

Формуванню культурного наукового потенціалу нашого суспільства в значній мірі сприяють бібліотеки вищих навчальних закладів, гідне місце серед яких посідає і Наукова бібліотека Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Бібліотека є навчальним, науковим, інформаційним, культурно-просвітницьким підрозділом університету, який забезпечує літературою та інформацією його навчальний процес і наукову роботу, надає допомогу в підготовці висококваліфікованих спеціалістів.

Історія Наукової бібліотеки є складовою частиною літопису Аlma mater. Заснуванням Наукової бібліотеки вважається 1939 рік, коли після виділення медичного факультету зі складу Львівського університету його було реорганізовано у Львівський державний медичний інститут з двома факультетами – лікувально-профілактичним і фармацевтичним. Так Наукова бібліотека розпочала свою діяльність як окремий підрозділ Львівського державного медичного інституту.

Для організації фундаментальної бібліотеки Львівського державного медичного інституту 1 грудня 1939 року з фондів бібліотеки Львівського університету було передано 27 тис. томів медичної літератури переважно польською, німецькою, англійською та французькою мовами, які і стали основою фондів медичної бібліотеки.

Становленню та поповненню книжкового фонду сприяла також благодійна підтримка численних меценатів, які дарували бібліотеці видання з власних книжкових колекцій. Вагомий внесок у книгозбірню зробили відомі на той час лікарі та науковці проф. А. Юраш, проф. Г. Кадий, проф. Л. Ридигер, проф. В. Сєрадзкі, проф. Ф. Штехер фон Себенітц, проф. В. Зємбіцкі, проф. А. Марс, Р.C. проф. Вайґль, а також Г. Добжанська, Е. Камєнскі, В. Владзімірскі, В. Зайдль, Г. Ковальські, А. Дорнфест, Г. Галлего, Ю. Гаусберг та інші. Передавали бібліотеці свої книжки і медичні заклади, установи та товариства, серед яких слід відзначити Seminarjum Historji i Filozofii Medycyny U. J. K. we Lwowie, Towarzystwo aptekarskie we Lwowie, Zaklad Historji Medycyny U.J.K. we Lwowie, Biblioteka Kliniki dziecięcej we Lwowie, Zaklad farmakologji Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, Akademia Towarzystwa Medikὸw Ẑydowskich we Lwowie, C.K. Krajowy referent spraw zdrowia, Biblioteka Zygmunta Leszczynskiego we Lwowie, Muzeum Historyi Medycyny w Uniwersytecie Jagiellońskim, Towarzystwo Lekarzy Galicyjskich та інші.

Перше приміщення бібліотеки знаходилося по вул. Чарнецького, 30 (колишня Радянська, сучасна вул. В. Винниченка). 19 лютого 1940 року, відповідно до Постанови № 196 Ради Народних Комісарів УРСР, бібліотеці було надано статус Наукової та закріплено за нею будинок по вул. 3 Травня, 6 (колишня 17 Вересня, сучасна вул. Січових Стрільців).

Подальша історія бібліотеки тісно пов’язана з іменем графа Станіслава Генріха Бадені, юриста і мецената, у будинку якого вона знаходиться і досі. Будинок, що належав сім’ї графа, був споруджений у 1860 році за проектом архітектора Е. Кьохлера та розташований у центральній частині міста. Приміщення будинку декоровано в стилі неорококо. У 1941 році фонд бібліотеки збільшився до 35 тис. томів.

З початком німецької окупації Львова діяльність Львівського державного медичного інституту було призупинено до 20 травня 1942 року. Просторе приміщення бібліотеки, яке на той час ще знаходилося по вул. Радянській, 30, переобладнано на шпиталь інфекційних хвороб. Наукова бібліотека  ЛДМІ була ліквідована. Упродовж війни частина бібліотечного фонду була розграбована, спалена та знищена. Її залишки, майже 20 тис. томів, які вдалось врятувати завдяки старанням бібліотечних працівників, залишились збережені та перенесені назад до бібліотеки Львівського державного університету імені Івана Франка. Бібліотечне обладнання збереглося також лише у невеликій кількості – частина його була пограбована під час війни, частина перейшла до шпиталю інфекційних хвороб та при ліквідації медичних фондів до інших бібліотек міста.

Слід відзначити, що під час Другої світової війни Наукова бібліотека Львівського державного медичного інституту разом з іншими бібліотеками вищих навчальних закладів міста Львова, входила в єдину адміністративну систему “Державна бібліотека” ( Staatsbibliothek Lemberg ).

З відновленням роботи Львівського державного медичного інституту в 1944 році розпочала свою роботу і Наукова бібліотека. Так, 20 серпня 1944 року, вже через місяць після закінчення німецької окупації, відкрив двері для своїх перших відвідувачів загальний читальний зал. Через брак бібліотечного обладнання, яке було знищено під час війни, більшість медичних книг, переважно література до 1939 року польською, німецькою, французькою, англійською мовами, залишалась на зберіганні в фондах бібліотеки Львівського університету імені Івана Франка та була доступною для користування. До Наукової бібліотеки було перевезено лише медичний книжковий фонд читальні «Leсtorium», кількістю 639 томів найцінніших та найбільш уживаних на той час підручників, у тому числі іноземними мовами. Це склало основу підручного фонду загального читального залу бібліотеки, який постійно поповнювався найновішими надходженнями медичної літератури.

У 1944-1945 рр. Наукова бібліотека отримувала 18 найменувань медичних журналів, 7 наукових та 4 політичні журнали, а також 23 газети українською, польською та російською мовами. Формування фондів здійснювалося переважно шляхом закупівлі та обміну нової літератури. Книжкові полиці постійно поповнювалися найновішою медичною літературою, а також книжками з особистих колекцій її читачів. Наукова бібліотека підтримувала тісний зв’язок з Республіканською медичною бібліотекою та Харківською державною медичною бібліотекою, що сприяло збагаченню її фондів. Так, Харківською медичною бібліотекою було передано у фонди бібліотеки 4 тис. 281 том літератури медичної та політичної тематики, а також періодичних видань. З власних фондів Наукова бібліотека передала 178 томів медичної літератури польською мовою медичному факультетові, відкритому при університеті у Любліні. Робить перші кроки у своїй роботі відділ міжбібліотечного абонементу (МБА).

У повоєнні роки Наукова бібліотека займала в трьохповерховому будинку 16 кімнат на двох поверхах та мала такі структурні підрозділи – загальний читальний зал займав 2 кімнати, читальний зал періодичних видань – 1, консультаційний відділ та робочий зал для наукових співробітників – 1, відділ комплектування – 2, відділ каталогів – 1, відділ абонементів – 2, дирекція – 1 кімнату. Під складські приміщення бібліотеки виділено 6 кімнат.

У 1944-1945 роках послугами загального читального залу скористалося 11 258 відвідувачів та його книговидача склала 15 503 примірники книг. Читальний зал періодичної літератури відвідало 4 068 читачів та книговидача становила 3 407 примірників журналів. Абонементом бібліотеки скористалося 7 125 читачів з книговидачею 9 936 примірників. Фондами книгозбірні активно користувалися професорсько-викладацький склад, студенти та інші співробітники медичного інституту, а також лікарі та працівники медичних установ міста та області.

У своїй роботі Наукова бібліотека починає використовувати систему подвійних каталогів – алфавітний та систематичний – для зовнішнього користування читачами та внутрішнього користування.

Бібліотека стає структурно повноцінною, функціонує довідково-бібліографічне обслуговування, систематично влаштовуються виставки та фотомонтажі з нагоди знаменних та ювілейних дат.

У цей час окремі кафедри мали також свої власні бібліотеки, які були створені та призначені для професорсько-викладацького складу даної кафедри. Комплектувалися вони науковою літературою та спеціалізованими журналами. У 1945 році нараховувалося 20 кафедральних бібліотек, книжковий фонд яких складав близько 1 тис. томів на кожну бібліотеку. За розпорядженням директора Наукової бібліотеки Нестора Романовича Рудницького, керівниками кафедральних бібліотек були завідувачі кафедр. У 1951 році Наукова бібліотека була однією з найбільших бібліотек у місті Львові. Її фонд нараховував 91 144 примірники.

У 1952 році активізується робота міжбібліотечного абонементу та налагоджуються тісні зв’язки з багатьма університетськими та медичними книгозбірнями країни. З кожним роком Наукова бібліотека ставала потужною навчально-інформаційною базою та скарбницею наукових знань для майбутніх медиків.

Важливим підрозділом бібліотеки є відділ навчальної літератури, який було створено у 1971 році. Для зручності обслуговування студентів, відділ знаходиться у теоретичному корпусі по вул. Шімзерів, 3-а (колишня Бічна Пекарська). Робота відділу спрямована на якісне забезпечення підручниками та навчальними посібниками студентів медичного університету. До послуг студентів – 2 абонементи, 2 читальних зали. У вересні 2002 року розпочав свою роботу абонемент англомовної літератури. З 2007 року функціонує читальний зал для іноземних студентів. Бібліотека розширює свої можливості у наданні доступу до Інтернет-ресурсів. Відвідувачі книгозбірні мають можливість безкоштовного необмеженого користування WiFi доступом до Інтернету з власних ноутбуків чи ґаджетів у читальних залах та каталогах бібліотеки.

У 2001 році Наукова бібліотека медичного університету увійшла до числа бібліотек, які не оподатковуються при міжнародному книгообміні.

З початку своєї діяльності і до наших днів керівниками бібліотеки були кваліфіковані фахівці з високим рівнем освіти та практичним досвідом роботи: Віталій Левицький (1939 – 1940 рр.), Поліна Ефимівна Сушко ( 1940 р.), Яніна Францишківна Бергер (1940 – 1941 рр.), Нестор Романович Рудницький (1941 –1952 рр.), Авраам Гдальєвич Бірман (1952 – 1961 рр.), Ірина Дмитрівна Іванова (1961 – 1985 рр.), Наталія Миколаївна Курнат (1985 – 2011 рр). У 2011 році на посаду директора Наукової бібліотеки Вченою радою Університету була обрана Марта Степанівна Надрага.

У серпні 2003 р. Указом Президента України Львівському державному медичному університету імені Данила Галицького було надано статус Національного. Новий статус поставив нові вимоги і до діяльності Наукової бібліотеки. Зміни, що сьогодні відбуваються у роботі бібліотеки, зумовлені вдосконаленням процесу обслуговування читачів, якісний склад і запити яких стрімко змінюються. Сьогоднішні користувачі бібліотеки – це фахівці нового рівня із знанням іноземних мов та комп’ютерних технологій.

У 2007 році Наукова бібліотека стала місцем проведення науково-практичної конференції «Медичні бібліотеки України на шляху до суспільства знань», організованої МОЗ України спільно з Національною науковою медичною бібліотекою та Асоціацією бібліотек України. Обговорювались проблеми сучасного стану медичних бібліотек і тенденції їх розвитку на шляху формування суспільства знань, можливості інформаційного забезпечення медицини та фармації, перспективи створення багатофункціональної медичної електронної бібліотеки.

У 2019 р. у бібліотеці пройшла Міжнародна науково-практична конференція “Медичні бібліотеки України в глобалізованому світі науки, освіти та культури”, організаторами якої виступили Національна наукова медична бібліотека України, Наукова бібліотека Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та Секція працівників медичних бібліотек Української бібліотечної асоціації. Подію відвідало понад 60 учасників з більш, ніж 40 бібліотек різних відомств та підпорядкувань медичного профілю, а також колеги з Австрії та Польщі.

Багатогалузевий фонд Наукової бібліотеки на сьогодні нараховує понад 617 тис. примірників, у тому числі навчальної літератури – близько 300 тис., наукової літератури - більше 292 тис., літературно-художніх видань - майже 25 тис. примірників

Створення електронного каталогу сприяє формуванню електронних ресурсів з швидким доступом до фондів бібліотеки. Входження в інформаційне середовище, постійне наповнення сайту бібліотеки, використання спеціальної бібліотечної інформаційної системи – ІРБІС-64 визначили нову стратегію подальшого розвитку бібліотеки медичного університету.

Забезпечення читачам вільного доступу платних ресурсів дає можливість знайти і отримати необхідні матеріали, з фахових закордонних журналів, книг, компендіумів, баз даних. Зокрема надано доступ до реферативних наукометричних баз даних Scopus та Web of Science, а також до повнотекстових публікацій міжнародного видаництва Springer Nature. 

Основними напрямами науково-дослідницької діяльності бібліотеки є пошук та систематизація матеріалів з історії медицини та охорони здоров’я Галичини. Здійснюється пошук літератури про розвиток медицини в Галичині й про вчених (медиків, біологів, фармацевтів), які працювали у XV-XIX ст. Велика увага приділяється вивченню життя та діяльності визначних особистостей, чий творчий шлях збагатив медичну науку, а також історії історії власного навчальног закладу - Львівсього медичного університету. Важливим результатом цієї роботи є створення бібліографічних покажчиків та віртуальних виставок, а також рекомендованих списків літератури. Найбільш фундаментальними доробками в цьому напрямку стали покажчики "Сімейна медицина (2000-2014 рр."), "Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького: погляд крізь віки (до 230-річчя від дня заснування) біобібліографічні покажчики, присвячені Мар’янові Івановичу Панчишину (до 130-ї річниці від дня народження), Адольфові Беку (до 150-річчя від дня народження), Владиславу Шимоновичу і Тадеушу Вільчинському.

В рамках договору про співпрацю між ЛНМУ імені Данила Галицького та Академією наук Австрії у 2012 році проводились біобібліографічні дослідження, за результатами яких було опубліковано понад 70 статей про відомих українських, австрійських та польських вчених в Австрійському біографічному лексиконі – науковому виданні Академії Наук Австрії.

Продовжується робота за державною програмою «Про організацію фонду медичної україніки як частини документальної пам’яті України».  До особливо цінних та рідкісних видань, які знаходяться в фондах бібліотеки, належать:

Бібліотека перебуває у постійному пошуку партнерської співпраці, яка б сприяла формуванню творчої особистості та професійному росту її працівників. Фахове спілкування та партнерські обміни наповнюють роботу новим змістом, сприяють у вирішенні нагальних питань та виробленні перспективних завдань розвитку бібліотеки медичного університету. Наукова бібліотека є членом Української бібліотечної асоціації, Arbeitsgemeinschaft für Medizinisches Bibliothekswesen,  Arbeitsgemeinschaft der Bibliotheken und Dokumentationsstellen der Ost-, Ostmittel- und Südosteuropaforschung (ABDOS) та партнером ГО «Форуму книговидавців».

На сьогодні бібліотека з підрозділу Університету із забезпечення студентів і науковців необхідною літературою трансформується у потужній науковий та інформаційний центр.