18 квітня відзначаємо День заснування Товариства Червоного Хреста в Україні

Товариство Червоного Хреста України відзначило 100-річчя своєї діяльності. Це довгий час нелегкої та безкорисливої роботи Товариства, яке надавало допомогу та підтримку тим, хто її потребував, виходячи із загальнолюдських принципів гуманності та взаємодопомоги.

250px-henry_dunant-young.jpg

Жан Анрі Дюнан (1828 – 1910)

Ініціатором створення руху Червоного Хреста став швейцарець Жан Анрі Дюнан. Він був свідком найбільшої битви австро-італо-французької війни у Сольферіно (Італія), де санітарні служби сторін не справлялися з величезною кількістю поранених. У 1862 році Дюнан видав книгу «Спогади про Сольферіно», у якій намагався привернути увагу європейської громадськості до проблеми поранених і хворих унаслідок війн і висунув пропозицію – створити у всіх європейських країнах товариства з надання допомоги, які у військовий час, діючи на добровільних засадах, забезпечували б догляд за пораненими, незалежно від національності.

В 1863 році в Женеві пройшла міжнародна конференція, на якій були закладені принципи діяльності Червоного Хреста та підписана перша багатостороння міжнародна угода. В основу Женевської конвенції була покладена ідея допомоги і заступництва всякому пораненому, незалежно від прийнятої ним сторони.

Історія створення Українського Червоного Хреста починається після вигнання Червоної армії з Києва. 18 квітня 1918 р. з ініціативи українських лікарів було скликано установчий з’їзд Українського Червоного Хреста та обрано Головну управу на чолі з Євменом Лукасевичем [6, С. 475], Борисом Матюшенком, Василем Наливайком, створено філії Українського Червоного Хреста у різних містах України. Проте доба Центральної Ради була короткою і лише за Гетьманщини у листопаді 1918 р. розпочав свою роботу Український Червоний Хрест. У 1919 році головою управи Українського Червоного Хреста був Андрій В’язлов, після нього – А. В. Ніковський та І. І. Холодний. Представником УЧХ у Міжнародному Червоному Хресті в Женеві був Євген Бачинський. Український Червоний Хрест став автономною одиницею Міністерства здоров’я і його діяльність була нераз більшою, ніж міністерства.

За Директорії функції Червоного Хреста були об’єднані з діяльністю Медико-санітарної служби Української армії. Він проіснував в Україні до 1921 р., а потім – в еміграції.

У Львові в 1941 р. Український Червоний Хрест оголосив про поновлення своєї діяльності, організований під патронатом митрополита Андрея Шептицького. Першим головою відновленого Товариства був Олександр Курчаба, згодом – Тома Воробець), з осередками у Києві (Федір Богатирчук) та Рівному (голова – лікар Микола Корнилів-Василів, пізніше Харитина Кононенко), які співпрацювали з львівською Централею.

“У Львові при централі УЧХ була головна збірна станиця колишніх полонених, де вони проходили основний здоровний огляд, а теж відвошивлювання, і одержували білля, одяг, а теж додаткове харчування. Тяжко хворих спрямовували до шпиталів,” – писав у своїх спогадах д-р Тома Воробець. [3, С. 123-124]

Німецька влада не схвалювала таких дій і у 1942 р. УЧХ у Львові був ліквідований, а його діяльність перебрав відділ суспільної опіки при Українському Центральному Комітеті. 1943–1949 рр. діяла підпільна «Служба здоров’я» при УПА, голова – Катерина Зарицька.

Однак вже в 1942 р. німці почали закривати місцеві відділення УЧХ, а натомість створювали «відділи благодійності» при міських управах. Також під час Другої світової війни Товариство підготувало та відправило на фронт понад 100 тисяч медичних сестер, санінструкторів та сандружинниць. В цей час Червоний Хрест став ініціатором безоплатного донорства.

Товариства Українського Червоного Хреста продовжували діяти і в УРСР спершу як незалежні гуманітарні організації, пізніше їх підпорядковано наркоматові здоров’я та включено до загальнорадянської системи товариств Червоного Хреста. У 1986 році активісти, члени санітарних постів і дружин Червоного Хреста евакуйовували і розселяли постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Постраждалі отримували медико-соціальну, психологічну та матеріальну допомогу.

У 1992 році президент Леонід Кравчук видав указ «Про Товариство Червоного Хреста України». Цим указом товариство визнане єдиним національним Товариством Червоного Хреста України. Основним завданням його є «сприяння органам державної влади України у їх діяльності в гуманітарній сфері». У цьому ж році створено Службу розшуку Товариства, яка безкоштовно надає допомогу у пошуку та воз’єднанні членів родин, які втратили зв’язок внаслідок збройних конфліктів та інших надзвичайних ситуацій у світі.

Офіційне визнання Міжнародного Комітету Червоного Хреста у Женеві Товариство отримало у 1993 році і стало повноправним членом Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

З 1997 року Товариство видає часопис «Вісник Червоного Хреста України», що виходить за сприяння Регіональної делегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, Білорусі та Молдові.

250px-henry_dunant-young.jpg
Часопис «Вісник Червоного Хреста України»

У 1999 році Верховна Рада України прийняла закон «Про символіку Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні», яким визначені порядок та умови використання і захисту емблем Червоного Хреста і Червоного Півмісяця на території України.

 

У 2002 році був прийнятий Закон України «Про Товариство Червоного Хреста України», який регулює відносини, пов’язані з діяльністю Товариства Червоного Хреста України, визначає його правовий статус та правові засади діяльності.

Окрім того, Верховна Рада України у 2009 році ратифікувала Додатковий протокол до Женевських Конвенцій від 2 серпня 1949 року, що стосується прийняття додаткової відмітної емблеми.

Сьогодні, Товариство Червоного Хреста України налічує 24 обласні і 1 міську організації, 630 районних і міськрайонних організацій, 48 673 первинних організацій і близько 4 млн членів Товариства.

Відзначаючи День заснування Товариства Червоного Хреста в Україні, щоразу переконуємось, що ще є питання для вивчення та дослідження.

Тим часом, як науковці продовжують свою дослідницьку працю, пропонуємо вашій увазі тематичний список літератури, який допоможе розширити свої знання в даному історичному аспекті та отримати відповіді на окремі питання:

  1. Боднарук Л. Внесок Катерини Зарицької у творення, розбудову та діяльність Українського Червоного Хреста / Леся Боднарук // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Т. ХХХIV. Лікарський збірник. Медицина і біологія. Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові. – Львів, 2013. – Т. XХII. – С. 45–51.
  2. Військові госпіталі Української Галицької Армії та їх медичне постачання (1918–1920 рр.) // Бадюк М. І. Історія військової медицини : підруч. для слухачів оперативно-тактичного рівня. – Київ : МП Леся, 2016. – С. 146–155.
  3. Воробець Т. Український Червоний Хрест (нарис діяльности за Другої світової війни) / Тома Воробець // Матеріяли до історії української медицини : збірник / ред.-упоряд. М. Семчишин ; ред. кол.: П. Джуль, В. Марчук, П. Пундій [та ін.]. – Чікаго : Українське Лікарське Товариство Північної Америки. – Т. ІІ. – С. 117–132.
  4. Габлевич Б. Відданість ідеї : про лікарку УЧХ Ольгу Родіонівну Сліпу / Богдан Габлевич // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Т. ХXVIІ. Лікарський збірник. Медицина і біологія. Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові. – Львів, 2011. – Т. XIX. – С. 232–234.
  5. Ганіткевич Я. До історії Українського Червоного Хреста та медичної служби УПА / Ярослав Ганіткевич // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Т. ХXVI. Лікарський збірник. Медицина і біологія. Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові. – Львів, 2010. – Т. XVIII. – С. 319–329.
  6. Ганіткевич Я. В. Євмен Лукасевич – український лікар-педіатр, науковець і громадсько-політичний діяч // Українські лікарі – вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи : біогр. нариси та бібліогр. / Я. В. Ганіткевич. – Львів, 2002. – С. 470–482.
  7. Гончарук О. Під благородним прапором Червоного Хреста : до 85-річчя Товариства Червоного Хреста / Олена Гончарук // Народне здоров’я : мед. часопис Укр. лікар. т-ва у Львові та Львів. держ. мед. ун-ту ім. Данила Галицького. – 2003. – Травень (№ 5). – С. 2.
  8. Грибан О. Г. Діяльність Українського товариства Червоного Хреста (20–30-ті роки XX ст.) [Електронний ресурс] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : [спец.] 07.00.01 «Історія України» / О. Г. Грибан; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2015. – 20 c. – Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/8408/1/Gryban.pdf (дата звернення: 15.04.2019).
  9. Грибан О. Г. Створення Українським Товариством Червоного Хреста системи військово-санітарної освіти у 30-ті рр. ХХ ст. [Електронний ресурс] / О. Г. Грибан // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 6 : Історичні науки. – 2014. – Вип. 12. – С. 19–29. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_6_2014_12_4(дата звернення: 15.04.2019).
  10. Заснування Головної управи Українського Товариства Червоного Хреста та її взаємодії з Міжнародною організацією Червоного Хреста під час інтернування Армії УНР в Польщі (1920–1924) // Бойчак, М. П. Українські лікарі за кордоном (Польща 1920-1924, Чехословаччина 1922–1940 рр.) : монографія / М. П. Бойчак, Р. М. Лякіна. – Київ : Медінформ, 2009. – Глава 14. – С. 76–90.
  11. Івченко Л. Український Червоний Хрест у Києві (1919 – 1942) / Людмила Івченко // Матеріяли до історії української медицини : збірник / ред.-упоряд. М. Семчишин ; ред. кол.: П. Джуль, В. Марчук, П. Пундій [та ін.]. – Чікаго : Українське Лікарське Товариство Північної Америки. – Т. ІІ. – С. 132–151.
  12. Кравець А. З історії медичної служби УПА : [про роль УЧХ в діяльності УПА] / Аретій Кравець // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Т. ХXVI. Лікарський збірник. Медицина і біологія : Заснований Євгеном Озаркевичем у 1898 році : Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові. – Львів, 2010. – Т. XVIII. – С. 313–319.
  13. Кравець А. Медики у визвольних змаганнях українського народу (від Українського Червоного Хреста до Служби Здоров’я УПА) / Аретій Кравець. – Львів : Галицька видавнича спілка, 2010. – 177 с. : фот. – (Нова медична бібліотека ; вип.14).
  14. Плющ В. Лікарі – політичні та громадські діячі українського національного руху : (Скорочено) / В. Плющ // Лікарський збірник. Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові, Наук. т-во ім. Шевченка у США, Осередок у Чикаґо. – Львів ; Чикаґо, 2002. – Т. XI: На пошану Василя Плюща. – С. 396–410.
  15. Плющ В. Охорона здоров’я на Україні 1945–66 рр. / В. Плющ // Енциклопедія українознавства. Т. 5. – Перевидання в Україні. – Львів, 1996. – С. 1906–1910. – Про УЧХ на С. 1907, 1910.
  16. Ріпецький М. Лікарі і медичний персонал на службі в УПА / М. Ріпецький, Б. Гук-Скала // Матеріяли до історії української медицини : збірник / ред.-упоряд. М. Семчишин ; ред. кол.: П. Джуль, В. Марчук, П. Пундій [та ін.]. – Чікаго : Українське Лікарське Товариство Північної Америки. – Т. ІІ. – С. 102–116.
  17. Служинська З. Організація та діяльність підпільного Українського Червоного Хреста (1943–1950) / Зиновія Служинська // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Т. ХXVI. Лікарський збірник. Медицина і біологія. Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові. – Львів, 2010. – Т. XVIII. – С. 330–344.
  18. Служинська З. Організація та діяльність підпільного Українського Червоного Хреста (1943–1950) / Зиновія Служинська // Лікарський збірник. Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові, Укр. лікар. т-во Півн. Америки. – Львів ; Чикаґо, 2000. – Т. VIIІ. – С. 38–52.
  19. Срібна М. А. Український Червоний Хрест в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.) [Електронний ресурс] : автореф. дис. на здобуття наук . ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / М. А. Срібна ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2014. – 20 c. – Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/5173/1/Sribna.pdf (дата звернення: 15.04.2019).
  20. Срібна М. А. Форми шефської роботи Українського Червоного Хреста в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.) [Електронний ресурс] / М. А. Срібна // Архіви України. – 2013. – № 2. – С. 79–87. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ay_2013_2_6 (дата звернення: 15.04.2019).
  21. Товариство Червоного Хреста України : [офіційний сайт]. – Режим доступу: https://redcross.org.ua/ (дата звернення: 15.04.2019).
  22. Ціборовський О. М. На варті здоров’я: історія становлення соціальної медицини і охорони громадського здоров’я в Україні / О. М. Ціборовський. – Київ : Факт, 2010. – 429 с.